У Львові триває судовий спір між міською радою та ТзОВ «Галінвест» щодо земельної ділянки колишнього ринку «Добробут». Власник землі звинувачує мерію у тиску на суд, тоді як міська влада вважає приватизацію ділянки незаконною.
- 👥 Кого стосується: Мешканці Львова, місцевий бізнес, органи місцевого самоврядування, судова система
- ⏱️ Термін: Середньостроковий до довгострокового
- 📍 Локація: Львів, центральна частина міста
- 📈 Вплив: Вплив на інвестиційний клімат, довіру до судової системи та місцевої влади, можливі зміни у використанні значної ділянки землі в центрі міста
У Львові триває судова тяганина між Львівською міською радою та ТзОВ «Галінвест» щодо земельної ділянки під колишнім ринком «Добробут». Міська влада вважає цю землю комунальною власністю, приватизованою незаконно, тоді як власник категорично заперечує ці звинувачення та називає дії мерії рейдерством.
Спірна ділянка площею 0,66 га розташована на площі Князя Ярослава Осмомисла, у зоні ЮНЕСКО, одразу за Львівською оперою. Саме тут роками функціонував ринок «Добробут».
Нещодавно Львівська міська рада повідомила про подання скарги до Вищої ради правосуддя на суддю Господарського суду Львівської області Оксану Долінську. Її звинувачують в ігноруванні рішення Верховного Суду України та відмові повторно розглядати справу.
Натомість Спільне українсько-австрійське підприємство «Галінвест» розцінює ці дії мерії як прямий тиск на судову систему.
«Ми розцінюємо скаргу на суддю Господарського суду Львівської області Оксану Долінську як черговий прояв можливих рейдерських дій з боку міського голови Андрія Садового та його команди, спрямованих на незаконне заволодіння майном компанії. Це також є прямим тиском на судову систему, зокрема на Західний апеляційний господарський суд, де апеляційне провадження у цій справі заплановано на понеділок, 16 лютого 2026 року», – заявили у «Галінвесті».
«Галінвест» оприлюднило власну позицію щодо земельного конфлікту:
У «Галінвесті» повністю заперечують твердження Львівської міськради про незаконну приватизацію ділянки та відсутність повноважень у органу, що видав акт у 1994 році. Компанія стверджує, що це неправда, і посилається на архівні документи. Зокрема, на ухвалу Львівської міської ради народних депутатів від 11 вересня 1992 року, яка делегувала повноваження з питань землекористування виконавчому комітету. Ця ухвала дозволяла виконавчому комітету розпоряджатися земельними ділянками. Згодом, згідно з рішенням Львівської міської ради від 11 грудня 1992 року, виконавчий комітет був перетворений на міську адміністрацію. Саме на цій правовій підставі у 1993 році було видано державний акт на право постійного користування. «Галінвест» вважає, що ігнорування цього документа з боку Львівської міської ради є свідомою маніпуляцією фактами, спрямованою на дискредитацію компанії та введення в оману громадськості й суду.
Компанія не визнає жодних порушень у набутті права постійного користування землею чи реєстрації права власності на промислово-продовольчий торговий центр (колишній ринок «Добробут»). Усі дії, за їхніми словами, базувалися на документах, виданих уповноваженими органами влади, включно з Львівською міською радою та її виконавчим комітетом. «Галінвест» наголошує, що понад 30 років діяла добросовісно: сплачувала значні податки, створила сотні робочих місць та інвестувала значні кошти в об’єкт, який нині функціонує як промислово-продовольчий торговий центр. Зазначається, що Львівська міська рада протягом багатьох десятиліть не заперечувала законність виданих рішень та належність промислово-продовольчого торгового центру саме СП «Галінвест». Навіть гіпотетична помилка органів місцевого самоврядування, яку компанія не визнає, не може покладати відповідальність на добросовісного набувача. Це пояснюється принципом «належного урядування» в юриспруденції. Посилаючись на прецедентну практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) та Великої Палати Верховного Суду України (постанова від 14 січня 2026 року у справі № 580/408/14-ц), «Галінвест» стверджує, що держава (орган місцевого самоврядування) не може вимагати повернення майна виключно через власні минулі помилки. Ризик у таких випадках несе держава, а будь-яке втручання в набуті права без справедливої компенсації порушує статтю 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини.
Читайте також: Виставка-аукціон ветерана Назарія Бермеса відбудеться у Дрогобичі
Джерело: portal.lviv.ua
#Львів
