⚡ Коротко про головне:
Рішення про припинення набору до 5-х класів Дрогобицького наукового ліцею викликало значний резонанс серед батьків та педагогів. Управління освіти Дрогобицької міської ради пояснює це стратегічним баченням розвитку закладу як головного осередку профільної середньої освіти згідно з державною реформою.
- 👥 Кого стосується: Учні, батьки, педагогічний колектив Дрогобицького наукового ліцею, а також потенційно всі старшокласники Дрогобицької громади.
- ⏱️ Термін: Короткостроковий (дискусії, незгода), довгостроковий (зміни в освітній системі з 2026-2027 навчального року та з 2027 року згідно з реформою НУШ).
- 📍 Локація: Дрогобицька громада
- 📈 Вплив: Значні зміни у структурі освіти, перерозподіл учнівських потоків, створення нового профільного центру, викликає суспільний резонанс та дискусії.
🎧 Слухати:
Рішення про припинення набору до 5-х класів Дрогобицького наукового ліцею викликало значний резонанс. На сторінці ліцею у Facebook було опубліковано офіційне повідомлення про те, що це рішення ухвалювалося без відома учасників освітнього процесу, і колектив його не підтримує. У соціальних мережах з’явилися численні критичні коментарі від батьків та випускників, які закликають владу переглянути цей крок, наголошуючи на унікальності закладу та важливості збереження безперервності навчання з 5 по 11 (а в майбутньому 12) класи.
У відповідь на це, Управління освіти Дрогобицької міської ради оприлюднило роз’яснення, де виклало своє стратегічне бачення розвитку закладу як головного осередку профільної середньої освіти та пояснило причини такого радикального кроку щодо гімназійної ланки.
Згідно з державною реформою «Нова українська школа», з 2027 року освіта в Україні буде розділена на три рівні: початкову, базову (5–9 класи) та старшу профільну (10–12 класи). Закон вимагає від громад вже зараз формувати відповідну мережу закладів для адаптації до цих вимог.
Управління освіти Дрогобицької міської ради зазначає, що наразі у Дрогобицькій громаді в 9-х класах навчається 1221 учень. Статистика показує, що близько 44% випускників базової школи (537 осіб) продовжують навчання у 10-х класах загальноосвітніх закладів. Решта 56% вступають до коледжів та професійно-технічних закладів. Саме для учнів, які обирають академічний шлях, місто прагне створити потужну освітню базу.
План формування освітньої мережі на 2026 рік у Дрогобицькій громаді передбачає створення трьох основних локацій для старшокласників.
В Управлінні освіти підкреслюють, що саме ліцей імені Богдана Лепкого має стати найбільшим профільним центром громади. Однак виникає питання щодо місткості закладу. Наявні дані свідчать, що для ефективного функціонування старшої школи необхідно вивільнити додатковий простір та ресурси.
«Наразі у Дрогобицькому науковому ліцеї функціонує 16 класів середньої ланки (5–9 класи) та 9 класів старшої школи (6 десятих та 3 одинадцятих класи). Загалом це 25 класів та 776 учнів. У 2026-2027 навчальному році прогнозується кількість учнів 6-9 класів орієнтовно 395, а 10-11 класів – 489. Загальна кількість учнів становитиме 884. При плановій потужності Дрогобицького наукового ліцею у 920 учнів, та враховуючи поділ класів на групи для профільного навчання, заклад потребує значної кількості додаткових приміщень», – пояснили в Управлінні освіти.
Попри роз’яснення, педагогічний колектив ліцею, учні, їхні батьки та випускники продовжують наполягати на збереженні гімназійної ланки, підкреслюючи важливість ранньої підготовки дітей до навчання у науковому ліцеї.
Однак влада наголошує, що базову освіту (5–9 класи) у громаді забезпечують ще 11 закладів, які працюють за єдиними стандартами. Завдання ж Дрогобицького наукового ліцею — стати «фінішною прямою» для найбільш вмотивованих учнів усієї громади.
Читайте також: Дрогобицький ПДЮТ передав ЗСУ 7 FPV-дронів та іншу допомогу
Джерело: drogmedia.net.ua
#Дрогобич
📊 Опитування
0 голосів
Припинення набору до 5-х класів Дрогобицького наукового ліцею: чи підтримуєте ви рішення Управління освіти Дрогобицької міської ради, враховуючи їхні аргументи про стратегічний розвиток закладу?
Один клік = ваш голос збережено
Порівняти з Telegram →