Ви відчуваєте, що ваша дитина стала чужою: раптово замкнулася, кричить без причини або іронізує над вами, навіть коли ви намагаєтеся допомогти? Кожен з батьків знає цей страх: відчуття, що зв’язок, який будувався роками, раптово руйнується. Це не погана поведінка і не ваша провина – це підліткова криза, природний етап дорослішання, коли дитина шукає власну ідентичність, автономність і опору. Клінічна психологиня Анна Картман, яка вже майже десять років працює з підлітками у терапевтичному, освітньому та менторському форматах, пояснює, що допомагає підліткам зберігати контроль над емоціями і як дорослі можуть стати надійною опорою. Підлітковий вік – це не просто перехідний період між дитинством і дорослістю. Це час, коли формуються базові психологічні механізми особистості: самосприйняття, емоційна регуляція, здатність будувати стосунки з іншими людьми. Через це поведінка підлітків часто здається батькам непередбачуваною, а інколи навіть ненормальною та агресивною. Сучасна психологія визначає підліткову кризу як нормальний етап розвитку, хоч він і супроводжується внутрішньою нестабільністю. Психологиня Анна Картман стверджує, що криза допомагає дитині формувати власну ідентичність, ставити кордони і відчувати автономність. Маленькі емоційні вибухи часто супроводжують великий внутрішній стрес і потребу у підтримці. Фото ілюстративне
Джерело: ZAXID.NET
