⚡ Коротко про головне:
3 березня Львів попрощається з двома військовими, Михайлом-Віктором Сцельніковим та Ігорем Паранкевичем, які загинули, захищаючи Україну. Обидва були львів'янами.
- 👥 Кого стосується: Мешканці Львова, родини та близькі загиблих, військовослужбовці
- ⏱️ Термін: Короткостроковий (церемонія прощання), довгостроковий (пам'ять про загиблих)
- 📍 Локація: Львів
- 📈 Вплив: Емоційний, вшанування пам'яті, усвідомлення втрат війни
🎧 Слухати:
У вівторок, 3 березня, Львів попрощається з двома військовими – Михайлом-Віктором Сцельніковим та Ігорем Паранкевичем, які віддали життя, захищаючи Україну від російських загарбників. Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.
Михайло-Віктор Сцельніков був львів’янином. Він здобував освіту в ліцеї №52 Львівської міської ради, а згодом – у Національному університеті «Львівська політехніка» на факультеті комп’ютерних наук. Працював бізнес-аналітиком у філії ТОВ «ЕПАМ СИСТЕМЗ», у Корпорації «СофтСерв» та в американській компанії TurnKey Lender Inc. Рідні згадують Михайла-Віктора як щиру, світлу та надзвичайно вмотивовану людину з чіткою громадянською позицією щодо війни. Він вирізнявся відповідальністю, відданістю та високими моральними принципами, завжди підтримував близьких, умів підбадьорити жартом. Любив життя, займався бігом, захоплювався стрільбою, піклувався про тварин та був донором крові. Був мужнім і жертовним, готовим стати на захист інших. З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів боронив Україну на Запорізькому, Миколаївському, Херсонському та Донецькому напрямках. Служив у складі 206 окремого батальйону територіальної оборони Сил територіальної оборони ЗСУ та 93 окремої механізованої бригади «Холодний Яр» Сухопутних військ ЗСУ. Михайлу-Віктору Сцельнікову було 28 років. У нього залишилися дружина, мати, бабуся, тітка, двоє братів та родина.
Ігор Паранкевич також був львів’янином. Він навчався у ліцеї №15 Львівської міської ради, а потім – у Національному лісотехнічному університеті України, де закінчив військову кафедру. Працював директором деревообробного заводу на приватному підприємстві. За словами рідних, Ігор був добрим, спокійним, неконфліктним і життєрадісним, завжди приходив на допомогу. Він був активним, мав багато друзів. Любив проводити час з онуками, захоплювався риболовлею, збиранням грибів та відпочинком на природі. У 2025 році став на захист держави. Воював на Донецькому напрямку у складі 5 окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ. Ігорю Паранкевичу було 55 років. У нього залишилися син, невістка, онуки та родина.
Читайте також: Ремонт мосту у Східниці заблоковано через кримінальне провадження
Джерело: portal.lviv.ua
#Львів
🕯️ Світла пам'ять
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким.