🎧 Слухати:
⚡ Коротко про головне:
- Видавництво Олександра Савчука готує до друку фронтові щоденники німецької бойової медикині Діани Савіти Ваґнер.
- Діана Савіта Ваґнер (позивний Snake) була німкенею, яка свідомо обрала службу в ЗСУ, воювала понад два роки у складі батальйону “Карпатська Січ” і загинула 31 січня 2024 року, рятуючи поранених.
- Ідея видання щоденників виникла після зустрічі видавця з матір’ю загиблої, Урсулою Ваґнер, яка наполягла на публікації записів доньки українською мовою.
Видавництво Олександра Савчука завершило переклад фронтових щоденників Діани Савіти Ваґнер – німецької бойової медикині, яка понад два роки служила в українському підрозділі та загинула 31 січня 2024 року. Про це повідомив сам видавець Олександр Савчук, команда якого працює над підготовкою видання.
За словами Савчука, ідея опублікувати щоденники виникла після його знайомства на Франкфуртському книжковому ярмарку з матір’ю загиблої, Урсулою Ваґнер. Саме вона наполягла на тому, щоб записи її доньки побачили світ українською мовою. “Ви маєте видати фронтові щоденники моєї доньки!” — згадує слова Урсули видавець.
Олександр Савчук також зазначив, що “глибокі екзистенційні рефлексії та неймовірна емпатичність Савіти народжують сильні тексти – тексти європейки, яка стала українкою”.
У своїх щоденниках Діана Савіта Ваґнер розповідає про причини, що спонукали її приїхати до України та свідомо обрати службу на передовій, попри можливість залишатися в тилу. Нотатки містять особисті рефлексії, філософські роздуми та емоційно насичені спостереження з життя на війні. Книжка також буде доповнена ілюстраціями та замальовками самої авторки.
Упорядкуванням українського видання займається чоловік Савіти – Карл.
Діана Савіта Ваґнер (позивний Snake), народилася 21 червня 1987 року, була бойовою медикинею Збройних сил України. Вона загинула на фронті, рятуючи поранених воїнів. Служила у третій штурмовій сотні батальйону “Карпатська Січ” імені Олега Куцина і стала першою загиблою жінкою-військовослужбовицею цього підрозділу.
До України Діана переїхала ще до початку повномасштабного вторгнення. Вона почала вивчати українську мову, захопилася культурою та традиціями, подала документи на отримання громадянства і називала Україну місцем, де прагнула жити після перемоги.
У складі “Карпатської Січі” Діана воювала понад два роки. Побратим батальйону Руслан Андрійко згадує, як вперше побачив її у підвалі Вірнопільської школи, де підрозділ тримав оборону: “До підвалу зайшла тендітна дівчина, вся в окопній грязюці після бойового чергування. Стомлена, але усміхнена – її очі сяяли від щастя”.
Після загибелі медикиню відспівали в Михайлівському Золотоверхому монастирі в Києві, а поховали на Лук’янівському цвинтарі 14 лютого 2024 року.
Видавництво планує оголосити дату виходу книжки найближчим часом.
Джерело: life.pravda.com.ua
#Музика
🕯️ Світла пам'ять
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким.