Аліна Михайлова: Медевакуація на фронті має бути інтегрована в ЗСУ

Керівниця медичної служби «УЛЬФ» Аліна Михайлова прокоментувала дискусію навколо добровольчого медичного підрозділу «Госпітальєри», яких звинуватили у відсутності звітів про збори. За її словами, ця дискусія значно глибша, ніж емоційні реакції у соцмережах, і стосується не знецінення внеску добровольців, а кардинальних змін у війні та системі медичної евакуації.

З 2014 року добровольчі медичні підрозділи відігравали критично важливу роль, оскільки держава та армія не мали розвиненої бойової медицини. Бракувало підготовлених медиків, техніки, протоколів та організації. Волонтери-парамедики рятували тисячі життів, забираючи поранених з позицій та доставляючи їх до лікарень. Аліна Михайлова сама була частиною цієї системи, приєднавшись до «Госпітальєрів», а потім до 1-ї окремої штурмової роти ДУК ПС у 2016 році, і залишалася там до березня 2022 року.

Однак повномасштабна війна змусила державу будувати системну медичну вертикаль у війську. З’явилися потужні медичні служби у бригадах, медичні батальйони у Силах Оборони, стабілізаційні пункти, а також евакуація на броньованій техніці та централізоване медичне планування. Медична евакуація стала частиною бойового планування та військової логістики, інтегрувавшись у структуру Збройних сил України.

Характер війни також кардинально змінився. Сучасний фронт – це постійне спостереження дронів, використання FPV-дронів, мінні поля та висока інтенсивність ураження. Будь-який рух транспорту швидко фіксується і стає ціллю. У таких умовах евакуація поранених потребує броньованої техніки, чіткої координації з підрозділами, інтеграції в систему управління боєм та зрозумілої вертикалі відповідальності.

Саме тому ключова проблема нинішньої дискусії полягає не лише у критиці фінансової звітності медиків-«піратів», а й у питанні їхньої інтеграції в систему. У сучасній фазі війни медична евакуація та надання медичної допомоги повинні бути частиною структури Збройних сил. Головне питання – це небажання частини добровольчих медичних підрозділів повноцінно інтегруватися в ЗСУ.

З погляду військової системи, це створює проблему, оскільки на фронті має працювати єдина вертикаль управління. Коли поруч діють структури, які формально не входять до неї, виникають питання координації, безпеки та відповідальності. У сучасній інтенсивній війні це вже не просто організаційна деталь, а питання ефективності системи та життя людей.

Аліна Михайлова підкреслює, що вона досі вважає себе добровольцем, хоча вже п’ять років перебуває у структурі армії. Вона прийшла туди з добровольчого підрозділу з тим самим досвідом і цінностями. Перебуваючи всередині військової системи, вона змогла максимально розвинути медичну службу, побудувати структуру, процеси, навчання та взаємодію з підрозділами. Це неможливо зробити, залишаючись поза системою, оскільки для розвитку служби потрібні повноваження, ресурси, підпорядкування та інтеграція у бойове планування.

Коли медична служба інтегрована в систему, з’являється чітка відповідальність кожної ланки: від медика на позиції до евакуації, стабпункту та госпіталю. Виникає нормальна координація між усіма рівнями – підрозділами, медичною службою, евакуацією, логістикою та штабом. Ця «зв’язка» робить систему працюючою, де всі елементи є частинами одного процесу.

Аліна Михайлова наголошує, що ця розмова не про знецінення добровольчого руху, а навпаки. Сила добровольців завжди полягала не лише у закритті прогалин, а й у зміні та побудові самої системи. Зараз, коли війна перейшла в іншу фазу, медична евакуація на фронті повинна бути максимально інтегрована у структуру війська – не поруч, а всередині. Військова медицина в армії значно виросла і досягла нового рівня.

Джерело: portal.lviv.ua

#Україна