Багато хто з неприхованим здивуванням сприйняв повідомлення президента України, що він запропонував посаду глави свого офісу Кирилу Буданову, який до цього керував Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України. І соціальні мережі, і традиційні ЗМІ майже відразу ж розпочали інтенсивну дискусію, у якій коментатори аналізували мотиви цього рішення та його потенційні політичні й інституційні наслідки. Найбільш популярними були спекуляції щодо того, чи не відкриває для Буданова роль «віцепрезидента» – адже саме до такого рангу де-факто зросла ця посада під час війни – перспективу позбутися префікса «віце». Інші спостерігачі критикували це рішення як таке, що послаблює розвідувальну агенцію, адже вона втрачає харизматичного лідера, який переходить з військової ролі у світ політики. Сам Зеленський обґрунтовував переведення необхідністю сильнішої концентрації президентського центру ухвалення рішень на питаннях безпеки й оборони, вказуючи на необхідність тісної координації військових, розвідувальних і політичних дій в умовах триваючої війни. Заголовок цієї статті лише на перший погляд здається очевидним – адже, як можна було б подумати, ім’я Буданова звучало на Заході майже нарівні зі самим Зеленським. Усе завдяки сміливим і водночас послідовним операціям, проведеним під його керівництвом, які – від ударів по Криму, нейтралізації Чорноморського флоту й ударів по цілях у глибині Росії до ліквідації колабораціоністів та інформаційно-психологічних операцій – систематично підривали російську військову перевагу й почуття безпеки.
Джерело: ZAXID.NET
