Часто, коли людині терміново потрібен юрист, вона відкриває перший-ліпший сайт, запитує поради в знайомих або просто шукає “де дешевше”. У стресі, без часу на роздуми, здається, що головне – щоб хтось узявся за справу. Але за зовні схожими назвами стоять зовсім різні підходи до роботи, організації процесу й відповідальності. І часто саме цим визначається не лише комфорт у співпраці, а й результат. У цій статті мова йтиме не про те, хто кращий – а про те, чим насправді відрізняється командна модель адвокатського об’єднання від індивідуальної юридичної практики. А також – чому це важливо зрозуміти до того, як справа зайде надто далеко. У приватного юриста зазвичай індивідуальна практика. Він сам приймає клієнта, веде справу, складає документи, готується до суду, контролює строки й комунікує з усіма сторонами. Іноді в нього є помічник, але основне навантаження лежить на ньому самому. Усе залежить від його досвіду, навичок, організованості та завантаженості. Це означає, що у випадку простої справи та повного контролю над графіком та обсягом робіт – результат може бути цілком прийнятним. Але коли справа виходить за межі стандартної ситуації або потребує залучення вузькопрофільних знань, така модель починає давати збої. Одна людина фізично не здатна бути глибоким фахівцем одразу в кількох галузях права, аналітиком, стратегом, переговорником і діловодом. В адвокатському об’єднанні над кожною справою працює команда. Це не означає, що клієнта постійно перенаправляють від одного адвоката до іншого. Навпаки – ви маєте персонального відповідального адвоката, який супроводжує справу та підтримує з вами постійний зв’язок. Водночас він працює не сам, а з підтримкою колег:
Джерело: Дрогобич.City
About the Author
