⚡ Коротко про головне:
Львівська обласна рада ухвалила рішення проголосити 2026 рік Роком Ірини Сеник, видатної української поетеси та громадської діячки. Це рішення має на меті вшанувати її пам’ять, зберегти та популяризувати її літературну та мистецьку спадщину.
- 👥 Кого стосується: Мешканці Львівської області, культурні діячі, молодь
- ⏱️ Термін: Середньостроковий (2026 рік та подальша популяризація)
- 📍 Локація: Львівська область, зокрема міста Львів та Борислав
- 📈 Вплив: Позитивний, сприяє збереженню історичної пам’яті та популяризації культурної спадщини
🎧 Слухати:
На IV пленарному засіданні XXVIІ позачергової сесії Львівської обласної ради ухвалено рішення проголосити 2026 рік Роком Ірини Сеник. Вона була видатною українською поетесою, медсестрою, майстринею вишивки, громадською діячкою, членкинею Організації українських націоналістів та Української Гельсінської групи, а також політв’язненою радянських концтаборів. Майже тридцять років свого життя Ірина Сеник провела у Бориславі.
Ірина Сеник народилася 8 червня 1926 року у Львові в родині січового стрільця. Ще в юності вона приєдналася до ОУН і виконувала функції зв’язкової Крайового Проводу. За активну боротьбу за незалежність України Ірина Сеник провела 34 роки в ув’язненні, радянських концтаборах та на засланні в Сибіру та Казахстані. Попри надзвичайні випробування, її дух залишався незламним. Навіть у неволі вона продовжувала писати вірші та створювати вишивки-мініатюри, знаходячи порятунок у мистецтві.
Після звільнення та завершення заслання у 1983 році Ірина Сеник повернулася до України. Однак, їй було заборонено проживати ближче ніж за 101 км від Львова, тому вона з чоловіком оселилася у Бориславі, де провела значну частину свого життя. З лютого 1990 року вона очолювала міський осередок Союзу українок, активно долучалася до культурно–освітніх проєктів, популяризувала народне мистецтво та підтримувала молодь.
Ірина Сеник збирала гуцульські народні взори, створила сотні суконь, сорочок та тисячі вишитих елементів. Її творчість була відома далеко за межами України. Водночас вона активно працювала як наставниця для дітей та молоді, виступала на культурних заходах і залишалася прикладом незламності духу для всіх, хто її знав.
У 1998 році, під час поїздки до Рочестера у США, на з’їзді Світової Федерації Українських Жіночих організацій Ірину Сеник визнали однією зі 100 героїнь світу.
Ірина Сеник померла 25 жовтня 2009 року і похована у Львові на Личаківському кладовищі.
На будинку в Бориславі, де Ірина Сеник прожила близько 30 років, встановлено меморіальну таблицю. Її ім’я назавжди залишиться символом незламності, патріотизму та високого мистецького таланту. Також на її честь названо одну з вулиць у центральній частині міста. У 2016 році Бориславська міська рада вже проголошувала 2016 рік Роком Ірини Сеник з нагоди 90-річчя від дня її народження.
Проголошення 2026 року Роком Ірини Сеник відкриває можливості для організації низки заходів, присвячених її життю та творчості, а також забезпечує їх фінансування через Львівську обласну військову адміністрацію. Це рішення має на меті вшанувати пам’ять однієї з найвизначніших українок ХХ століття, зберегти та популяризувати її літературну та мистецьку спадщину, а також нагадати про силу людського духу, який не зламати жодними репресіями.
Крім того, на цьому ж пленарному засіданні депутати затвердили зони санітарної охорони водозабору та джерела мінеральних вод у Трускавці.
Джерело: drogmedia.net.ua
#Львів
🕯️ Світла пам'ять
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким.